Як Росія шантажує інсуліном

Встановлені росіянами окупаційні адміністрації перетворили медичну допомогу на повноцінний інструмент тиску та шантажу. Місцеве населення на окупованих територіях, яке не бажає миритися із правилами, встановленими окупантами, у тому числі брати громадянство Російської Федерації, часто позбавляють доступу до ліків. Найбільш критичні з них — інсулін.

Лікування інсуліном допомагає підтримувати нормальний рівень цукру в крові, що дозволяє пацієнтам з діабетом жити активним і здоровим життям. Для багатьох пацієнтів з діабетом інсулін є життєво важливим, і їм потрібно регулярно вводити його відповідно до рекомендацій лікаря.

Вперше про свідоме обмеження доступу до інсуліну на окупованих територіях стало відомо влітку 2023 року. Центр національного спротиву України повідомив, що на тимчасово окупованих територіях Запорізької області хворі на цукровий діабет не можуть отримати інсулін, якщо в них немає російських паспортів. Тоді Центр повідомив, що росіяни не видають інсулін навіть тим громадянам України, які беруть його для своїх дітей.

За кілька місяців аналогічна ситуація відбулася і в Херсонській області. При чому, інформацію офіційно підтвердив призначений росіянами голова окупаційної адміністрації смт. Лазурне Херсонської області Олександр Дудка. Він заявив, що мешканцям без паспорта росії не видаватимуть інсулін та інші медикаменти. У своєму відеозверненні він посилався навіть на офіційний документ, який був випущений окупаційною адміністрацією.

“Вийшов уже офіційний документ, що медичні препарати, які закуповують із бюджету рф, не будуть видавати іноземним громадянам, тобто — громадянам України. Насамперед, йдеться про інсулінових, які на собі вже відчули, як це — бути громадянином іншої країни. Те саме стосується видачі гуманітарної допомоги та інших питань тих людей, які на цей час не оформили паспорт РФ”, — сказав Дудка.

Схожа політика окупаційних адміністрацій була помічена місцевими і у тимчасово окупованому Маріуполі, Донецька область. Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що з вересня 2023 року в Маріуполі закінчено видача інсуліну хворим на цукровий діабет за відсутності в них російського паспорту.

У якості підтвердження він поширив відео місцевого мешканця, якому у місцевій поліклініці №1 відмовили у видачі препарату, посилаючись на відсутність у нього громадянства.

Оголошення, розміщене у лікарні стверджує, що “медикаменти за бюджетні кошти видаються особам пільгових категорій за наявності громадянства Російської Федерації.”

При цьому, як зазначає Андрющенко, інколи росіяни самі свідомо затягують процес видачі російських паспортів у тому самому Маріуполі.

Інформацію про заборону на видачу інсуліну підтвердив також Центр національного спротиву, зазначив, що такий шантаж хворих на цукровий діабет є частиною політики ворога щодо примусової русифікації захоплених земель.

Згідно із даними видання Атлас “Діабет в Україні”, станом на 2020 рік, в Луганській області було 4052 людини з діабетом, які потребували регулярного прийому інсуліну. Ще 11280 у Донецькій області, 8951 у Запорізькій та 5447 у Херсонській. З урахуванням відсотку окупації цих регіонів, мова може йти про понад десяток тисяч громадян України, які позбавлені можливості отримувати інсулін на територіях, що були окуповані після 24 лютого 2022 року.

Варто зазначити, що вказані дії цілком кваліфікуються, як злочини проти людства, як вони визначені в Римському статуті Міжнародного кримінального суду. Зокрема мова йде про Пункт 1 Статті 7: (b) винищення.

Цей термін тлумачиться у наступному пункті:

“винищення” включає умисне створення умов життя, розрахованих на знищення частини населення, inter alia позбавлення доступу до продуктів харчування й лікарських засобів;”

Також варто нагадати, що з точки зору міжнародного права - всі жителі окупованих територій України для Росії є особами, яким надається заступництво. Це цивільні особи, які потрапили у владу протилежної сторони через військовий конфлікт або окупацію території, їхній статус закріплений Женевською конвенцією і, відповідно, Росія несе відповідальність за їх безпеку та здоров’я.